- удавано
- —————————————————————————————уда́ваноприслівникнезмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
удавано — (вда/вано). Присл. до удаваний … Український тлумачний словник
божий — а, е. Прикм. до Бог. •• Бо/жий світ нар. поет. світ. Слу/жба бо/жа церковна відправа. Святи/й та бо/жий ірон. удавано, лицемірно тихий і добрий … Український тлумачний словник
лжепатріотичний — а, е. Стос. до лжепатріотизму; удавано патріотичний … Український тлумачний словник
лицемірно — присл. Удавано сердечно, доброзичливо; нещиро … Український тлумачний словник
око — I а, с. (мн. о/чі, рідко ві/чі, оче/й – перев. з прийм. у). 1) Орган зору у людини, всіх хребетних та деяких безхребетних тварин. || Те саме, що погляд. •• Редуко/ване о/ко спрощена фізична модель ока, яка являє собою оптичну систему, що має… … Український тлумачний словник
по-фарисейському — присл. 1) Як у фарисеїв, за звичаєм фарисеїв. 2) перен. Лицемірно, удавано … Український тлумачний словник
розігрувати — ую, уєш і рідко розграва/ти, аю/, ає/ш, недок., розігра/ти, а/ю, а/єш, док., перех. 1) Виконувати, відтворювати що небудь у формах сценічного мистецтва. 2) перен. Прикидатися ким небудь, видавати себе за когось іншого. || Зображувати що небудь… … Український тлумачний словник
святенник — а, ч. 1) Богомільна людина, яка суворо дотримується церковних обрядів. 2) Удавано побожна, лицемірно праведна людина … Український тлумачний словник
сльоза — и/, ж. 1) тільки мн. Безбарвна прозора солонувата рідина, яку виділяють розміщені в очній ямці залози при деяких фізіологічних або психічних станах (при подразненні, болю або сильних душевних переживаннях і т. ін.). || тільки одн. Одна краплина… … Український тлумачний словник
шуринець — нця/, ч., етн., зах. У весільному обряді – молодий родич нареченої, який мусить удавано захищати її від жениха і його друзів … Український тлумачний словник